9Сен/15Off

Апеляційна скарга на вирок по ДТП

Назад

До Апеляційного суду Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18

(через Полтавський районний суд Полтавської області, 36000, м. Полтава, вул. Фрунзе, 154А)

ОБВИНУВАЧЕНОГО (АПЕЛЯНТА): 1) ОСОБА_1, проживаючого за адресою: __________________________________________;

ЗАХИСНИК: 2) ОСОЬА_2, __________________________________________;

ПОТЕРПІЛИЙ: 3) ОСОБА_3, проживаючий за адресою: __________________________________________;

ПРЕДСТАВНИК ПОТЕРПІЛОГО

ПАЩЕНКА В.А.: 4) ОСОБА_4, __________________________________________;

ПОТЕРПІЛА: 5) ОСОБА_5, проживаюча за адресою: __________________________________________;

ПРЕДСТАВНИК ПОТЕРПІЛОЇ

СЄРЯНІНОЇ Г.О.: 6) ОСОБА_6, _________________________________________;

Справа № _________

Провадження № ____________

А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А

на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від ____________ 2015р. у справі № ______ за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України

____________ 2015 року Полтавським районним судом Полтавської області було винесено обвинувальний вирок у справі № __________за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України та засуджено до 4 років позбавлення волі і з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк 2 роки.

Вирок суду є незаконним, підлягає скасуванню і призначенню на новий розгляд в суді 1-ої інстанції з підстав, що наведені нижче.

І.

Обґрунтування до призначення нового розгляду в суді першої інстанції

Суд проводив судовий розгляд упереджено, необ’єктивно і невсебічно; суд надавав перевагу стороні обвинувачення, обмежив сторону захисту в можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема, позбавив можливості подавати захистом докази, порушував право сторони захисту на перехресний допит і тим самим не надавав можливості стороні захисту довести і обґрунтувати свою позицію.

Таким чином, суд порушив загальні засади кримінального провадження, такі як:

Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 22 КПК України). Частина 6 цієї статті покладає на суд обов’язок зберігати об’єктивність та неупередженість, створювати необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав.

- Доступ до правосуддя ( стаття 21 КПК України). Частина 1 цієї статті гарантує кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

- Законність (стаття 9 КПК України). Частина 1 цієї статті зазначає, що під час кримінального провадження суд зобов’язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, вимог іншого законодавства.

Судом порушено право обвинуваченого на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, виявивши упередженість суду, захисником обвинуваченого – адвокатом ОСОБА_2 було заявлено відвід судді _______________ (а.с. 1 Окремий Том № 1), у задоволенні якого було відмовлено (а.с. 205, Т. № 1).

Отже, враховуючи вищевикладене, а також нижченаведені факти, які є підтвердженням цих порушень, в ухваленні вироку брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно, викликали сумнів у неупередженості судді, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 415 КПК України є підставою для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

ІІ.

Обґрунтування до скасування вироку

І. Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження

1. Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші (п. 3 ч. 1 ст. 411 КПК України):

Обвинувачення сформульовано так, що ОСОБА_1, керуючи своїм автомобілем «Форд» в районі повороту на с. Верхоли рухався по крайній правій смузі руху автодороги «Київ-Харків» в бік м. Харкова і повертаючи ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю «Тойота», який їхав в зустрічному напрямку на м. Полтаву, виїхавши на зустрічну смугу руху автомобіля «Тойота», ОСОБА_1 допустив зіткнення.

Допитані в судовому засіданні свідок водій «Тойоти» — ОСОБА_7, його батько ОСОБА_8 і працівники ДАІ ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (які начебто випадково їхали позаду ОСОБА_1 і бачили, як він рухався!!?) показали, що ОСОБА_1 рухався по крайній правій смузі в напрямку м. Харкова і повертав з неї.

Допитані же в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_3, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13. підтвердили свідчення обвинуваченого і показали, що його автомобіль «Форд» рухався не по правій смузі руху, а по смузі, що розташована біля відбійнику (смуги для розвороту), що розташована з права від смуги руху автомобіля «Тойоти». Тобто, з показів обвинуваченого, потерпілого і свідків слідує, що автомобіль ОСОБА_1 не пересікав зустрічну смугу руху, так як початково його автомобіль знаходився зліва від автомобіля «Тойота» по напрямку руху до м. Харкова. Тому, перешкод для руху ОСОБА_1 нікому не створював. Саме водій ОСОБА_7 виїхав зі своєї смуги руху на смугу руху ОСОБА_1 і допустив зіткнення. (Тлумачення сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_1 не мав права їхати по смузі розвороту, так як в Україні встановлено правосторонній рух, не заважали прокурору змінити формулювання обвинувачення, в якому зазначити дійсні обставини справи).

У вироку не зазначено: чому суд взяв до уваги покази зацікавлених у своїй правоті осіб — водія «Тойоти» ОСОБА_7 та його батька ОСОБА_8 і покази працівників ДАІ ОСОБА_9 і ОСОБА_10, а відкинув покази потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.

2. Суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (п. 2 ч. 1 ст. 411 КПК України) :

Так, всі докази обвинувачення відштовхуються від гальмівного шляху «Тойота» розміром 24,6 м. зображеного на план – схемі до протоколу огляду місця ДТП позначкою № 3. Саме по цьому сліду гальмування проведені розрахунки всіх експертиз, які вирахували кут удару, який співпадає з версією обвинувачення про те, що автомобіль ОСОБА_1 рухався по крайній правій смузі руху в напрямку м. Харкова.

Сторона захисту категорично заперечувала проти існування цього сліду гальмування!!! Цей слід був «домальований» слідчим. Підтвердженням тому є надані суду докази:

  • Покази обвинуваченого ОСОБА_1, свідка ОСОБА_14 про відсутність на місці ДТП сліду гальмування «Тойоти».

  • Відсутність підпису обвинуваченого ОСОБА_1 на план — схемі до протоколу огляду місця ДТП. Як пояснив ОСОБА_1 на підпис йому слідчий ніяких схем не надавав.

  • Відсутність фіксації цього сліду гальмування на фото у фототаблиці до протоколу огляду місця ДТП. При цьому, допитаний в суді слідчий ОСОБА_15 (який складав схему і протокол огляду місця ДТП і проводив його фотофіксацію) показав, що він фотографував цей слід, однак техніка дала збій і не зафіксувала цей слід. Виходить, що техниці, яку використовував слідчий, притаманний штучний розум, за якого вона сама вибірково обирає, які сфотографовані кадри залишати в пам’яті, а які видаляти чи не фіксувати.

  • Відсутність цього сліду гальмування у долученому стороною захисту відео з місця ДТП.

  • Покази понятого ОСОБА_16 (будуть зазначені нижче) про те, що на місці ДТП були відсутні гальмівні сліди і те, що він ні схему, ні протокол огляду не підписував.

При цьому, судом не зазначено взагалі про ці факти у вироку і про причини відкидання цих доказів.

Всі вище перелічені факти підтверджують позицію сторони захисту про відсутність сліду гальмування або щонайменше викликають великий сумнів у його існуванні! Вважаючи цей слід основним доказом обвинувачення, необхідно виходити з положень ст. 62 Конституції України про те, що докази обвинувачення не можуть ґрунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

ІІ. Судом допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неповного судового розгляду, під час якого залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення (ст. 410 КПК України).

Судом було відхилено клопотання сторони захисту про вчинення процесуальних дій, допиту свідків, дослідження доказів для підтвердження чи спростування обставин, з’ясування яких може мати істотне значення (п. 1 ч. 1 ст. 410 КПК України)

Відхилення судом мого запитання є порушенням вищезазначених засад кримінального провадження, порушення обов’язку суду створювати необхідні умови для реалізації сторонами своїх прав, а також порушення права сторони ставити запитання, які мають значення для оцінки достовірності показань свідка. Це право прямо передбачено в ч. 1 ст. 96 КПК України : сторони кримінального провадження мають право ставити свідку запитання, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка. Ч. 3 ст. 96 КПК України – свідок зобов’язаний відповідати на запитання, спрямовані на з’ясування достовірності його показань. Обмеження, що проводилися судом відносно сторони захисту, під час допиту свідка є порушенням права на перехресний допит. Разом з цим, допит свідка не міг лягати в основу обвинувального вироку, так як є недопустимим доказом, оскільки згідно з п. 5 ч. 2 ст. 87 КПК України при порушенні права на перехресний допит суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями це право людини і основоположних свобод і зобов’язаний визнати такий доказ недопустимим.

Судом відмовлено у задоволенні усного клопотання сторони захисту, заявлене під час судового засідання від ______ 2015р. про повторний допит свідка для з’ясування питань, з тим щоб в подальшому перевірити правдивість його показів.

2. Судом відмовлено у задоволенні усного клопотання сторони захисту, заявлене під час судового засідання від ­­­­­­­­­­­­_____ 2015р. про призначення почеркознавчої експертизи схеми до протоколу огляду місця події на предмет встановлення факту належності підпису в схемі ДТП – понятому. (а.с. 116 Т.№2).

Для повного розуміння необхідності в призначенні даної експертизи слід зазначити , що ___________2015р. був допитаний свідок, який зазначений як понятий при проведенні огляду місця ДТП. Свідок під присягою та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, надав суду свідчення, що на підпис йому ніхто ніяких документів не надавав і він не підписував ні протоколів, ні схем. При пред’явленні свідку підписів, які виконані в названих документах напроти його прізвища не підтвердив достовірність підпису. При цьому, свідок показав, що він був присутній на місці ДТП близько 15 хвилин (це з огляду на те, що протокол Огляду місця ДТП проводився 2 год. 14 хв.) і за цей час (15 хвилин) він з працівниками міліції зробили близько 3 замірів рулеткою, хоча відповідно до план — схеми ДТП цих замірів близько 20. На запитання: «Чи бачив він гальмівний шлях на місці ДТП, свідок показав, що ніякого гальмівного шляху не було.

Крім того, з наданих суду показів свідка можна зробити висновок про відсутність під час складення цих документів другого понятого. За адресою зазначеною в протоколі огляду місця ДТП другий понятий ніколи не проживав і не був зареєстрований.

3. Судом відмовлено у задоволені усного клопотання сторони захисту, заявленого в судовому засіданні ______2015р. про допит свідка матері понятого.

Так, встановивши в судовому засіданні дійсне місце реєстрації понятого (а.с. 100 Т.№2) і не дочекавшись його явки до суду, захисником ОСОБА_2 було здійснено виїзд за даною адресою. В результаті цього стороною захисту було встановлено, що за цією адресою проживає його матір. Зі слів матері встановлено, що свідок не проживає з нею, де він проживає вона не повідомила. При цьому вона сказала, що спілкувалася з ним і він повідомив, що спілкувався з працівниками міліції, хоча згідно до рапортів встановити місцезнаходження свідка не надалося можливим (а.с. 101, 102, 103, 104, 121, Т.№2). Враховуючи ці суперечливі дані, стороною захисту було зроблено висновок про небажання працівників міліції за якихось невідомих причин забезпечити явку свідка. Захист не виключає того, що це небажання міліції пов’язано з небажанням сторони обвинувачення допитувати цього свідка, так як Понятий_2 може як і Понятий_1 зазначити про обставини фальсифікації схеми до протоколу огляду місця ДТП.

Довести цю позицію суд не надав можливості, так як відмовив у допиті матері Понятого_2.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 392, 393, 395, 396, 407, 409, 410, 411, 415 КПК України,-

П Р О Ш У :

  1. Прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження.
  2. Скасувати вирок Полтавського районного суду Полтавської області від _____2015р. у справі № ________ за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

  3. Викликати в судове засідання для повторного допиту свідка Понятий_1, викликати для допиту матір Понятий_2, дослідити такі докази: план – схему до протоколу огляду місця ДТП від 13.07.2013р. та фототаблицю до протоколу, дослідити аудіофайли показів свідка Понятий_1.

Додаток: 1. 7 Примірників апеляційної скарги.

_______________ 2015 року Обвинувачений / ОСОБА_1/