Скасування нарахування транспортного податку

Звичайно ж, всі зміни та доповнення до Податкового кодексу України обґрунтовуються Законодавцем як неминуча необхідність для встановлення соціально-економічної справедливості у суспільстві, але деякі норми викликають і ряд суперечок з цього приводу.

Так 28 грудня 2014 року Верховною Радою було прийнято Закон України № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набув чинності 1 січня 2015 року, яким було внесено зміни, зокрема, до ст. 267 Податкового кодексу України та введено декілька новел щодо транспортного податку.

Чи не найбільше спорів виникло щодо п. 267.2.1. ст. 267 Податкового кодексу України, де зазначено, що згідно даної норми об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. та п. 267.4. ст. 267 Податкового кодексу України, де вказано, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1. п. 267.2. цієї статті.

Більшість фахівців схиляються до думки про явне не доопрацювання даної норми, що в подальшому неодмінно призведе до негативних наслідків у певних сегментах автомобільного бізнесу, але так і не зможе забезпечити підвищення соціальної справедливості у суспільстві, як на тому наголошують деякі «Законотворці».

Та не зважаючи на і так не досконале законодавство в даному напрямку, варто також звернути увагу на те, що не рідко проблеми спіткають щасливих власників «люксових» автомобілів не тільки під час володіння такими «предметами розкоші», а й після їх продажу. Адже рівень відповідального підходу працівників державної податкової служби під час виконання своїх обов’язків з виявлення платників даного податку залишають бажати кращого.

В підтвердження цьому яскраво ілюструє ситуація яка склалася з нашим клієнтом який зняв з реєстрації свій автомобіль, який підпадає під дію вказаних норм ПК, та продав іншій особі ще в 2014 році.

Не звертаючи увагу на таку «малозначну деталь» Державною податковою службою було надіслано податкове повідомлення-рішення про визначення до сплати суми податкового зобов’язання розміром у 25 000 грн.

Не зважаючи на вказані у податковому повідомленні-рішенні строки сплати даної суми слід пам’ятати, що оскаржити таке податкове повідомлення-рішення можливо лише протягом термінів зазначених в ст. 56 Податкового кодексу України, а саме на протязі 10 днів з моменту отримання такого повідомлення-рішення в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня, або на протязі місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження до суду.

Тож у разі відсутності дійсної податкової заборгованості варто звертати увагу не стільки на строки запропоновані для сплати боргу, скільки на строки для оскарження такого повідомлення-рішення, адже вони зазвичай є значно коротшими і у разі пропуску даних строків таке повідомлення-рішення набирає законної сили. Нарахована сума заборгованості вважається узгодженою, і після закінчення строку сплати вже узгодженої суми починається процедура примусового стягнення такої заборгованості.

Нами ж було обрано шлях негайного адміністративного оскарження до контролюючих органів вищого рівня.

Скептики з числа досвідчених юристів відзначають, що майже 100 % спорів з Податковими органами все-одно закінчуються судовими інстанціями, та ми впевнені, що якісно вмотивована скарга до контролюючих органів в процесі адміністративного оскарження є дієвим інструментом для відновлення порушених прав та інтересів сумлінних платників податків.

На підтвердження нашого переконання варто зазначити, що вищевказане податкове повідомлення-рішення що надійшло до нашого клієнта, було скасовано контролюючим органом Податкової служби, а нарахована податкова заборгованість списана.

На завершення варто згадати, що на даний час вже існує ініціатива ще ряду «Законотворців» щодо обкладення транспортним податком всіх автомобілів, що використовуються менше ніж 5 років не залежно від їх вартості та об’єму двигуна.

Таким чином можна прогнозувати багатократне збільшення випадків нарахування податків особам, що володіли автомобілями молодшими за 5 років навіть після продажу таких авто.

Лишається лише бути пильними та не нехтувати необхідністю захищати свої права та інтереси.